У даль віків біжить Дніпро, сурмить дзвінка вода.
Весніє нам живе тепло, ясніє нам людське добро,
Не подолає радості біда.
Глибокий світ і чути віддаля
Дніпрова бистрина мов промовля.
Хай щастить вам, люди добрі,
Хай пісні летять за обрій,
Щира дружба стане на рушник.
Хай щастить вам, люди добрі,
Хай серця і ваші долі
Б"ють у струни сонячних музик.
Гойдає ніч зорю Карпат, несе до полонин.
Повторить знов луна стократ:
Тобі я брат, мені ти брат,
Бо, наче батько, край у нас один.
Високий світ і чути віддаля
Береться в голоси моя земля.
Таврійський степ туге зерно
Кладе у колоски.
Усе, усе, що нам дано,
Не заросте вже полином,
Бо знаєш силу братньої руки.
Широкий світ і чути віддаля
Говорять на вітрах степи - поля.
Хай щастить вам, люди добрі,
Хай пісні летять за обрій,
Щира дружба стане на рушник.
Хай щастить вам, люди добрі,
Хай серця і ваші долі
Б"ють у струни сонячних музик.
Б"ють у струни сонячних музик.
Б"ють у струни сонячних музик.