Танцювали скрипка й бубон, вигравали польку любо,
Де колись поліщуки узувались в личаки,
Лико буде, лико свято, легко лику танцювати,
О коли б не мотузки, позлітали б личаки.

Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська,
Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська.

Хоч на модні закаблуки стали ми і наші внуки,
Досі в полі, чи в гаю, любим полечку свою,
Ми не з лісу, а з Полісся та в батьків своїх вдалися,
Не куняєм на ходу, випиваєм до ладу.

Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська,
Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська.

Ой, пішла б я на музики, та подерті черевички,
Черевичків не має, а музика виграє,
Ой, пішла б я на музики, бо вже маю черевички,
Черевички в мене є і музика виграє.

Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська,
Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська.

Чорноброві, ясноокі, нумо польку на два боки,
На два боки сяк і так, випиває кожен так,
Грай, музико, ой, музико, пам’ятатимеш до віку,
Хоч не дарма і земля не стоїть, а кружля.

Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська,
Ой, полько моя, донечко витріська,
Пісня солов’я – полечка поліська.