(1 куплет)
Мені так здалося, що ти важливий!
Може тебе нема? Може ти привид?
Може ти просто частина уяви?
З'явися сьогодні - тебе так замало!
А може ти сон? Це схоже на правду.
Примарся сьогодні, це буде не марно!
Поштовхом долі я вийду на світло,
А ти лиш примара, тебе не помітно.

(Припев)
Я - жадана мить твого існування,
Я - перед смертю останнє бажання!
Тепер я твоя, але вже навіщо?
Це все безглуздя, бо ти вже небіжчик!

(2 куплет)
Твій шепіт і дотик, ти ніби навпроти,
Світає назовні і знов ти розтанув.
Росплющила очі, і серце не б'ється,
Бо хочу до тебе, а доля сміється.
Не будемо разом, а серце благає.
Тебе не повернеш, рятуй, помираю.
Я виправлю кару, лишилось знайти
Тебе у цій страшенній пітьмі.

Я - жадана мить твого існування.
Я - перед смертю останнє бажання!
Тепер я твоя, але вже навіщо?
Це все безглуздя, бо ти вже небіжчик!

Росплющила очі, і серце не б'ється,
Бо хочу до тебе, а доля сміється.
Не будемо разом, а серце благає.
Тебе не повернеш, рятуй, помираю.