Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? 
Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б'ється. 
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, 
Гей, не один лях лежить головою в воду. 
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: 
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. 
«А я ляхів не боюся і гадки не маю, 
За собою великую потугу я знаю, 
Іще й орду за собою веду: 
А все, вражі ляхи, на вашу біду». 
Утікали ляхи — погубили шуби... 
Гей, не один лях лежить, вищиривши зубиі 
Становили ляхи дубовії хати, 
Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати! 
Утікали ляхів де якії повки, 
Їли ляхів собаки і сірії вовки. 
Гей, там поле, а на полі цвіти,— 
Не по однім ляху заплакали діти. 
Гей, там річка, через річку глиця,— 
Не по однім ляху зосталась вдовиця!