Люби мене, коли солодке і хмільне,
Журби вино, немов та злива за вікном,
Чекай мене, я може прийду ти чекай,
Бажай мене та тільки розум не втрачай
Кохай мене іще

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна — золота

Забудь мене, іди туди куди ведуть,
Забудь мене, напийся неба та й забудь,
Вбивай мене своїм останнім вибачай,
Вбивай мене та тільки розум не втрачай
Кохай мене, мене іще

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна — золота

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна — золота

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна — золота

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна — золота