Як у Цареграді
Славних козаченьків
Вражі бусурмани
Вішали на гак,
Глянувши востаннє
На цей світ біленький,
У смертну годину
Козак мовив так:

Приспів:
Хай живе, живе
Вільна Україна,
Хай живуть, живуть
Вічно козаки.
Хай цвіте, хай цвіте
Червона калина,
Нехай згинуть воріженьки
На вічні віки.

Як вороги кляті
Нас на кіл саджали,
Як живцем палили,
У смолі пекли —
Козаки у ката
Життя не благали:
Про долю Вкраїни
Думи їх були.

Хто живе на світі
І хто жити буде,
Хто шляхи козацькі
Буде ще топтать,
Щоб буяла воля,
Щоб раділи люди
Дай Бог їм востаннє
Ці слова сказать.

Хай ніколи не побачить сонця той, хто зрадить Батьківщину.
І як Каїну, першому вбивці на землі, ніколи не було, нема і не буде прощення,
Хай так не буде прощення і тим, хто заради лакомства проклятого
Вбив у серці своїм волелюбний дух народу нашого, зрадив мову,
Відцурався віри християнської.