І.
 У луна-парку кабіни відкружляли
 Всі горки розібрали, є така робота
 І така сволота закапала із неба
 Хмари запитали – що, викликав до себе?

 Зустрілися у квітні, як неповнолітні
 У липні липа липла, у серпні відійшла
 Саме так і з нами: гірше і надалі
 Повільний хід педалі, самотні і гальма

 Я скучаю, п’ята чашка чаю
 Друга пляшка рому, я мовчу
 Я вагаюсь, по кафе тиняюсь
 Помовчу і закричу

 ІІ.
 Все моє життя вже розказане таксистам
 Поїхали за місто до когось із твоїх
 Лежали на газоні у взаємному полоні
 І твої окуляри посміхалися за всіх

 Якийсь там був DJ, удавав МС
 Викликав усім таксі, потім відміняв усім
 Принцеси ударяли колесами по стресу
 Ти сміялася, я думав – добре, блін

 ІІІ.
 Тари-бари, два кафе, три бари
 Фініта ля кохання і сів мій телефон
 Знав же. що колись буде все востаннє
 Лунає у сусіда рінгтоном "Вальс Бостон"

 Дайте подзвонити, дайте їй сказати
 Що все може статися, all you need is love
 Треба ж було зараз закохатися
 Взуто-позабуто, напевно, я пішов