Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися...
 Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
 Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
 Назвавши їх на самоті своїми долями...

 Сама любов для нас обох той час зазначила,
 Ти на долонях рук своїх мене побачила,
 Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
 Як два струмка в одну ріку дощами сховану

 Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
 Хочу бачити, чути, любити щодня.
 Я нiкого, нiколи ще так не кохав,
 Я так довго, так довго на тебе чекав.

 Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось,
 І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
 Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
 Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!

 Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!..