Ой чорна я си, чорна,
Чорнява, як циганка.
Чом си полюбила
Чорнявого Іванка?

Іванко, та й Іванко,
Сорочка вишиванка,
Високий та стрункий,
Ще й на бороді ямка.

"Марусе ти, Марусе,
Люблю я твою вроду,
Люблю дивитися,
Як ти ідеш по воду.

Як ти ідеш по воду,
Вертаєшся з водою,
Люблю дивитися,
Марусе, за тобою".

"У полі два дубочки,
Обидва зелененькі,
Ми ж такі паровані –
Обоє чорнявенькі.

Ой вийду я на гору,
Та й дуба розколишу.
Я звідси не поїду,
Кохання не залишу".

Ой рушив поїзд, рушив,
Маруся заплакала.
Іванкові призналась,
Що вірно покохала.