Дорогу твою не змінити —
Вона оповита голими гілками
Й камінням під ногами.

Але ти зможеш повернутись,
Усе забути і мене знайти —
Я чекаю, йди…

Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.

Я зруйную віру печер.
Я збудую храми вічних озер,
І ми вийдемо в неосяжні лани
Танцювати під дощем.

У серці, бо поряд різні люди,
Спокою не буде й воля рветься в тебе
Як місяць в денне небо

І я знаю, що ти скоро
Перетнеш це море чорної води —
Я чекаю, іди…

Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.

Думки застигли у скульптурах,
І лежать в тортурах теплі білі дні,
Що воскресають навесні

І ти надію не втрачай
І не поспішай сюди зійти —
Я чекаю завжди…

Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.

Це стрибок до сірих вершин.
Це початок буття нової душі,
Що не буде шукати себе
І блукати лісами на самоті

Ти поринеш у світ моїх снів.
Я проведу тебе до сивих степів,
Де чекає вічне життя
Й вільний подих кришталевих ідей