ГЕРОЇ

Героям не треба медалей, 
Не треба лаврових вінків. 
Ні блиску із поміж загалу, 
Ні руж, ні «зірок», ні «хрестів».

Героям не треба посвідчень, 
Героям не треба реклам. 
Ні шпальто-газетових свідчень, 
Ні гімнів, ані дифірамб.

Герої ріднились зі сталлю, 
Вдягали тернові вінки, 
Герої сідали на палі, 
У тюрми і у «воронки».

Герої боролись до скону, 
І тільки Вітчизна – ціна! 
Герої вмирали у схронах, 
І хто знає їх імена?

Блаженні убогії духом, 
Для кого дим почестей – гріх! 
Їм досить розвою і руху, 
І Царство Небесне для них.

Блаженним не треба ні слави, 
Ні чину, ні мзди, ні похвал. 
Їм досить у полум’ї лави 
За світлий згоріть ідеал.

Героям медалі не милі. 
Вони люди скромні-прості. 
Їм досить хреста на могилі
Й вінка на отому хресті.