Тиша спустилась поволі
Крилами нашої долі.
Зоряний віз сонце привіз
До небосхилу за гори.
Стало повітря прозорим.
Мати-земля чуйно дріма,
Спи-засинай, моя доне!

Ой, коте, котику-баюн,
Поколихай доньку мою.
Поколисай мою дитиноньку
Темною ніченькою,
Щоб сон міцний ніхто не турбував
Темною ніченькою.

Місяць за ліс зачепився
Сяйвом в долину пролився
Братику, стій, світло не лий,
Краще сховайся за тини.
Сон таємницею лине
Мати-земля чуйно дріма
Спи, моя рідна дитино!

Ой, коте, котику-баюн,
Поколихай доньку мою.
Поколисай мою дитиноньку
Темною ніченькою,
Щоб сон міцний ніхто не турбував
Темною ніченькою.