Як я малим збирався навесні 
Піти у світ незнаними шляхами, 
Сорочку мати вишила мені 
Червоними і чорними нитками. 

Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотні, в душі моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне — то любов, а чорне — то журба. 

Мене водило в безвісті життя, 
Та я вертався на свої пороги, 
Переплелись, як мамине шиття, 
Мої сумні і радісні дороги. 

Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотні, в душі моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне — то любов, а чорне — то журба. 

Мені війнула в очі сивина, 
Та я нічого не везу додому, 
Лиш горточок старого полотна 
І вишите моє життя на ньому. 

Два кольори мої, два кольори, 
Оба на полотні, в душі моїй оба, 
Два кольори мої, два кольори: 
Червоне — то любов, а чорне — то журба.