Чарівна далина, що поглинула літо,
Хмаринки, як коханки, торкнулись землі
Де ти й я під простим, та й нескошеним дахом
Шукаєм друг в друзі тепло

Що, що
Що нам вітер, та на це відповість нам
Що носиться небом, та скалічив крило
І впаде поміж нами, так недовго коханим,
Розіб’є обійми, як звичайнеє скло

Ми стояли в минулім, чекали початку
І торкались землі, де щезли вони,
Де ще одне життя одна смерть обвінчала,
Спалахами вогню у ці журбні дні

Що нам вітер, та на це відповість нам
Що носиться небом, та скалічив крило
І впаде поміж нами, так недовго коханим,
Розіб’є обійми, як звичайнеє скло