Музика Геннадія Татарченка
Слова Вадима Крищенка

Дивна лінія брови, мов ласкава лінія.
І сама поміж трави, мов озерна лілія.
Світить звабо в тих очах зіркою провісною.
І біжить кудись дівча, щоб зробитись піснею.

Полісяночко! Полісяночко!
Луки райдужні - синя вись
Полісяночко! Полісяночко!
Біля мрій моїх зупинись!

Поле дівчині з води промовляє колосом.
І сама гукає в слід юним щирим голосом.
Запита: куди біжиш? Поспішати годі вже.
Квітне слово як спориш і звучить мелодія.

Полісяночко! Полісяночко!
Луки райдужні - синя вись
Полісяночко! Полісяночко!
Біля мрій моїх зупинись!

Полісяночко! Полісяночко!
Луки райдужні - синя вись
Полісяночко! Полісяночко!
Біля мрій моїх зупинись!