Колись пройдуть десятки літ, 
Пролинуть, наче птиці, 
І ти, синок, як всі в житті, 
В своє гніздо полинеш... 
Полинеш тихо, непомітно, 
Покинеш мамине крило, 
Та незабудь ніколи, синку, 
Матусі серце і тепло. 
Ти будь розумним, добрим, милим, 
В своїй сім'ї про все дбайливим, 
Люби дружину і дітей, 
Та бережись лихих людей. 
А я завжди з тобою буду, 
Мої думки кругом і всюди, 
І лиш тобою я живу: 
Люблю, милуюсь й бережу. 
Я — завжди поруч, я — завжди в тобі, 
Я буду життя твоє берегти, 
Усе, що я маю, — усе це тобі, 
Бо ж ти моя радість єдина в житті!