Музика Геннадія Татарченка
Слова Андрія Демиденка

У білої заздрості - біла печаль,
У чорної - чорний весь світ.
У білої заздрості - щирість в очах,
У чорної - схована злість.
У білої заздрості - друзі і день,
У чорної - зрада і ніч.
У білої заздрості - віра в людей,
У чорної - сотні облич...

Дай, Боже, до старості не знати чорної заздрості.
Дай, Боже, не заздрить нікому.
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому!
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому! 

Збагне біла заздрість біль наших утрат
І втішить в годину біди.
А чорная прийде, обійме, як брат,
Але порадіє завжди.
У білої заздрості - друзі і день,
У чорної - крик самоти.
Між ними ніколи не звести мости,
Між ними - довічна дуель!

Дай, Боже, до старості не знати чорної заздрості.
Дай, Боже, не заздрить нікому.
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому!
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому!

Дай, Боже, до старості не знати чорної заздрості.
Дай, Боже, не заздрить нікому.
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому!
Дай, Боже, радості, світлої радості
Кожному серцю і кожному дому!