День подяки у Галичині

В цей святковий день вулиці пахнуть макаронним соусом і пивом,
І місцеві люди зі своїм забобонним характером ставлять свічки у соборах, церквах, каплицях і молять свого західного Бога про успіхи для вітчизняних фінансових корпорацій…
Економіка  досі  зазнає мутацій, неначе голос підлітка, котрий переживає нелегкі дні статевого дозрівання
Ну а ще вони просять про кохання, про нову можливість відчути оргазм у різдв”яну ніч? І повірити у перемогу Львівських Карпат над Турецьким Галатасараєм у відбірковому етапі кубку УЄФА…
Вони дарують одне-одному подарунки , придбані на виставці товарів легкої промисловості і дякують за чудово проведений рік, а потім кришталево-брунатним ножем проникають у грішне тіло птаха, котрий став тим пернатим месією для нової нації колишніх Англійських жебраків та мудозвонів що здійснили трансатлантичний переліт, а точніше, я б сказав переплив і танцювали радісно, коли досягли нових земель незвіданої свободи…
Ніж впивається у вищезгадане тіло птаха і всі Львівські провулки, за винятком  Леваднівських наповнюються якимось дивакуватим щастям, що мандариново випирає з квартирок і філіжанок з чорною кавою….
Потяги, трамваї, електрички, таксівки в цей вечір сумирно стоять в ДЕПО, мовчки вдихаючи запах мертвого індика, що розчинився у вологому Галицькому повітрі….

І сніг падає на бруківку,
а бруківка падає на сніг…

20.02.13