Коли я чую прокидаючись звуки міста,
Я вигрібаю з копілки останні гроші, звісно
Я не куплю собі щастя чи мішок здоров’я..
Але я чую прокидаючись запахи твої…
Я кажу тобі  - не варто забігати на завтра,
Навколо стільки невдах.. куди дівається правда?..
Навколо стільки вієн, куль і мармиз,
І чай тобі до ліжка.. твій черговий каприз…

Давай забудемо про трабли вічні 
Проблеми всі минущі і так незвично - 

Кормити тебе на сніданок любов’ю
Гріти твої тендітні руки і з тобою
Завмирати в перших променях ранкового сонця,
Знаєш, без тебе життя би не вдалося.

Купи газету, прочитай чим живе країна,
Вчора футбол, а завтра вибори.. усе стабільно,
Та сотні дивовижних мрій не заміняють щастя,
Коли ти вранці прокидаючись мене торкаєшся.
І дев’яносто дев’ять білих непримітних монет,
Не вистачає лиш одної на щасливий білет,
Мені завжди хотілось більше та жилось як завжди,
Одне рятує  - в моїм ліжку засинаєш ти…