Білі крила маминих рушників
Летять до мого серця, як щасливий спогад.
Дорога до дому, дорога до батьків -
Завжди благословенна буде, та дорога...

Приспів:
Байдуже, скільки літ нам – мало чи багато,
так вже повелося між людьми...
Доки є у нас мама, доки є у нас тато –
ми ще залишаємось дітьми.

Сива хата у вишневім саду
Чекає нас і тихо дивиться у Вирій.
Так вже повелося на довгому віку -
Якщо щасливі діти, то й батьки щасливі.

Приспів.
Байдуже, скільки літ нам – мало чи багато,
так вже повелося між людьми...
Доки є у нас мама, доки є у нас тато –
ми ще залишаємось дітьми.