Срібне слово поета
Може вбити вампіра
Котрий заздрісними зубами
Плебейського жителя промислових провулків
Впивається у шкіру, що на пальцях рожевим
Серпанком танцює…
Я чую
Його гнів
Що мороком вольфрамових 
Вогнів
Атакує
Небажаних гостей, тих мандрівників
Тротуарних алей
Що хоча і не заблукали
Проте зайшли в зону
Відчуження
Масового ураження
Спортивно-шансонівським наративом
Насінням
Сішками
Пивом
Пафосом бутирських ешелонів
Шумом жигулів та їх
Магнітофонів…
О, невже ненависть ваша
Безмежна???
І така ж примітивна
Як протипожежна
Система сільського будинку культури
Високі замкові мури
Між нами

Ви -  не кращі
Ми -  не гірші

Ви -  інші
Ми -  інші

Та це не привід до нових військових дій
Та що ж поробиш, коли світ «такий»…