Це тримає мій мозок, отрутою душу,
 Мене відпустило наволю - не довго!
 Я знаю чекає мене невід'ємна,
 Моя неминуча реальність -

 ТІКАЙ!!!

 В'язниця, в якій я знаходжусь,
 Труна нагорода
 За муки Душі, яка хвора;
 Люди, куди від вас діти
 Своє хворе тіло?
 Яке не потрібне нікому...

 ДИВИСЬ!!!

 Мені нікуди вже піти...
 Мені нікуди тікать...
 Я не можу зволікати,
 Я не буду гаяти час, чекаючи вас
 ЧЕКАЮЧИ ВАС!!!

 Думки мої не знайшли
 Притулку на небі,
 Бо там лише зорі та темно
 В душі, цей йобаний холод,
 Який не лишає нічого від мене...

 Мені нікуди вже піти...
 Мені нікуди тікать...
 Я не можу зволікати,
 Я не буду гаяти час, чекаючи вас
 ЧЕКАЮЧИ ВАС!!!