Кожен день я прохожу кілометри,
біля мене сотні людей - затерті сюжети,
кожен з них щось від мене хоче,
але давай я буду просто перехожим.
Просинаюсь,відкриваю очі
і думаю про тебе,карочє...
Не хочу драматизувати,
але 7 днів один той самий сон напевно забагато.
І ти будеш сміятись,
але дуже важко це в собі тримати,
неправих програвати.
І сказати це можу тільки в пісні
- Ти мені потрібна,дійсно!
Ніколи не говорю щось просто так,
надоїли одноразові тосунки,солодка брехня.
Але я вірю все буде,як має бути.
Мій Львів,наші вулиці - зійдуться наші маршрути.

Усміхнись...життя одне!
Усміхнись...все буде!
Усміхнись...я люблю тебе!
І не сховати це нікуди...
(Приспів 2рази)

Я хотів бути для тебе всім чим я можу бути.
Стерти,забути не виходить.
А люди навколо далі бігають по колу.
Так фігово боятись подзвонити тобі,хоча би по-пріколу.
Мовчати,чути твій голос десь там по телефону,
Повторяти ще раз знову й знову,
бо фішка в тому,що нікому ніколи не буде про це відомо.
Як завжди ставлю ще раз ту саму дебільну кому.
Я пам`ятаю ту розмову,
пам`ятаю твій погляд і пусті обіцянки,що все буде добре.
Попробуєм ще раз,можливо все вийде в нас.
А вибач - я пас,це вже без мене...
А в тебе майбутнє таке яскраве і таке шалене.
Я буду улибатись дивлячись на тебе зі сцени...

Усміхнись...життя одне!
Усміхнись...все буде!
Усміхнись...я люблю тебе!
І не сховати це нікуди...
(Приспів 2рази)