В. Стус 
Боже, не літості — лютості 

Боже, не літості — лютості, 
Боже, не ласки, а мсти, 
дай розірвати нам пута ці, 
ретязі ці рознести. 
Дай нам серця неприкаяні, 
дай стрепіхатий стогнів, 
дум смолоскипи розмаяні 
між чужинецьких вогнів. 
Пориве, пориве, пориве, 
ревом порвемося в лет. 
Бач — розсвітається зариво, 
хай і на смерть, а вперед. 
Благословенна хай буде та 
куля туга, що разить 
плоть, щоб її не марудити 
в перечеканні століть. 
Боже, розплати шаленої, 
Боже, шаленої мсти, 
лютості всенаученної 
нам на всечас відпусти.