Ой, коли ж ти почорніло,
Зеленеє поле?
– Почорніло я з вечора
Та за вашу волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене вчора козаченьки
Своїм трупом вкрили.
Та ще й мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькії,
А трупу не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю,
Будете орати
Та орючи у кайданах
Долю проклинати.