Що вона потім робила,куди пішла,
з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці,
коли її темне вікно розїдала імла,
як іржа розїдає старі есмінці?

Курила бельгійський тютюн,міцніший,ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими - пяна і грізна.
Брала сухе вино,пила у фаст-фудах чай -
індійський,мов океан,чорний,як власна білизна.

Й пила за те,що ніхто не зможе її знайти,
за те,що проймається спокоєм душі золота матерія.
Лежала на теплому спальнику - оголена,мов дроти,
тиха,наче вода,сонна,ніби артерія.

Що по ній залишилось?Якісь борги,
які я поволі сплачував,книги і мапи,
якісь випадкові друзі,якісь вороги,
яких я насправді не знав,хоч насправді мав би.

Лишилися речі в її шухляді,ніби в журбі,
календарик із її місячними,щоби я не міг помилитись.
Лишилась бритва,яку я врешті забрав собі,
і завжди різав обличчя,намагаючись поголитись.