Туман яром, туман долиною. 
Туман яром, туман долиною.

За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.

Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,

Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.

" Ой хто ж тоє відерце дістане,
Той зі мною за рушничок стане."

Обізвався козаченько згаю,
Обізвався козаченько з гаю.

“А я ж твоє відерце дістану,
“А я ж твоє відерце дістану,

Я з тобою за рушничок стану."
Я з тобою за рушничок стану."

Хай виплива туман долиною,
Якщо доля, заберу дівчину.