1-Куплет

Сіяють що ввечера на темному небі зорі,                    
Я на одинці, як корабель у відкритому морі                         
За вікном на вулиці холодні уже ночі,            
Так я мрію у сні про твої  гарні очі .              

Твій погляд, як світло, світло від темного болю .   
У двох нам не тісно. Я дійсно назавжди з тобою!       
Я ЗАЛИШИВСЯ собою, серце  дало собі волю.            
Любою ціною, навіть коханям, як страшною війною              

Почуття не забуття не проходять, як ночі.            
Я памятаю у тому році коли були усі в шоці,         
Як я хотів померти і все стерти з планети.                
Тут появилася ти, стерла жахливі  моменти.          

Я не поклав собі край і не попав на небо в рай.     
Проходить день за днем осінь і скоро на носі        
Сильні морози та сніги, на  порозі будеш ти.               
І холодні твої руки, через мене завжди муки.        

Ми потерпаєм від болю коли проходять дилеми.        
Недоступні телефони і одні ті самі проблеми.        
Складні телефоні розмови, голос твій ніжний,        
Як подих лісу зимою свіжий і сніг білосніжний.      

Я тому  не відчуваю  дотик твоїх приємних губ.      
Чи то я завжди похмурий, як той пес сіро-бурий,     
Любить суку напівголодну, а я Кохаю одну            
І буду кохати завжди тебе серцем не холодну.        

Приспів;

Незабутні ночі закриваються очі 
А ти світло темноти А я те сонце 
Яке боїться висоти і не світить у віконце

2-Куплет

Я літаю в небі у ночі, як чорний ворон.                     
Горять мої злі очі дивлячись на золотий трон.              
Хочу стати королем, як у тому швидкому сні,                  
Все зруйнувати проклятим злом, Як ті люди мене                

Закрили за замками. Проходили у тюрмі дні,          
Сидів і думав думками, як та акула на дні.           
Вбити б усіх ворогів і потопити у морі,             
Не почувши ваш сміх, щоб ви не бачили зорі.         

На тому небі темно сірі хмари,                      
На українському гербі символ слави,                 
Рука на серці там б’ють удари,                      
А ти королева моєї уяви.                            

Покохала мене  сильно, для мене це не дивно,        
Вечері у кімнаті темно, слова написанo душевно.     
І на вулиці холодно, я закохався не даремно!        
Та тобі так страшно, я переживаю ужасно.            

Не закриваю свої рамки. О Боже ці уламки!           
Я відсуваючи фіранки, згадую всі світанки,          
Де разом були ми, я Обіцяю цієї зими                
Будеш щаслива зімною ти, не буде уже біди.          

Слова прочитані щиро тобі від всієї душі,           
ONe ONly у серці і його гарні вірші.                
Ночі, як ночі - це незабутні часи.                  
Подивіться у мої очі, якщо не бачили краси.         

Приспів;

Незабутні ночі закриваються очі 
А ти світло темноти А я те сонце 
Яке боїться висоти і не світить у віконце