Одна весна...

1
Від сьогодні, стало важко слухати тишу,
Я старався, бачить Бог, та в мене не вийшло.
Притулився головою до сирої землі,
І кігтями роздер її…

Усі мовчать навколо, бо я колись захотів,
Усі біжать по колу, або це я здурів..
А я стою на місці і проклинаю час,
Йому, відверто так, так байдуже на нас…

Приспів: 
Залиши… мені хоча б одну весну,
Я не знав, як відійти від цього сну.
Залиши… мені хоча б одну весну,
Залиши… залиши, молю…

2
Стій! Не залишай все, що в мене лишилось,
Біль! І ту весну, до якої молили.
Грім! Роздер і наше небо навпіл,
І ми, зробили, як диктують принципи..

Усі мовчать навколо, бо я колись захотів,
Усі біжать по колу, або це я здурів..
А я стою на місці і проклинаю час,
Йому, відверто так, так байдуже на нас…

Приспів: 
Залиши… мені хоча б одну весну,
Я не знав, як відійти від цього сну.
Залиши… мені хоча б одну весну,
Залиши… залиши, молю…

3
Можу терпіти біль, можу спалити мости,
Можу летати без крил, не боячись висоти.
Можу терпіти біль, можу спалити мости,
Можу забути все, та чи зможеш ти?!...

Приспів:
Залиши… мені хоча б одну весну,
Я не знав, як відійти від цього сну.
Залиши… мені хоча б одну весну,
Залиши… залиши, молю…