перелякані очі
не зустрінуться з світлом
не побачать нічого крім ночі
затремтять мов дзвін по орбітам
не тримай мене чуєш,
я підутам де вітер
рознесе мене в полі
мов би зірвані квіти

я хвилююсь за сонце, 
що палає невтомно
бо воно охолоне, 
стане сірим бетоном
то не нас кличе літо,
то не нас шукає весна
наші очі не зустрінуться з світлом
когось гріють обійми, але не нас.