Поза лісом зелененьким
 Брала вдова льон дрібненький.

 Вона брала, вибирала,
 Тонкий голос подавала.

 Там Василько сіно косить,
 Тонкий голос переносить.

 Кинув косу додолоньку,
 А сам пішов додомоньку.

 "Позволь, мати, вдову брати,
 Перестану пить-гуляти".

 "Не позволю вдову брати,
 Вдова вміє чарувати.

 Чарувала мужа свого,
 Причарує сина мого"