Чи не той то Омелько, чи не той то Омелько,
Чи не той то Омелько, що жне жито помаленьку?

Цілу жменю до смерку, цілу жменю до смерку, 
Цілу жменю до смерку жне Омелько в холодку.

Він нажав півснопа, він нажав півснопа, 
Він нажав півснопа та й хвалиться, що копа.

Він нажав цілий сніп, він нажав цілий сніп, 
Він нажав цілий сніп та й говорить – десять кіп.

А він жита не жав, а він жита не жав,
А він жита не жав, в борозеньці лежав.

А як сяде за обід, а як сяде за обід, 
А як сяде за обід – із Омелька ллється піт.

Пообідавши, Омеля, пообідавши, Омеля, 
Пообідавши, Омеля завалився спать в постелю...

Ти ледачий, наче пень, ти ледачий, наче пень, 
Ти ледачий, наче пень: жменю жнеш за цілий день.

Чи не той то Омелько, чи не той то Омелько,
Чи не той то Омелько, що жне жито помаленьку?