Ой хмариться, туманиться!
 Дрібні дощі йдуть!
 А молоді жовнярики мед горілку п’ють.

 П’ють горілку, ще й наливку,
 Їдять ягідки!
 Та ще й собі споглядають на чужі жінки!

 Шабелино! Шабелино! Шабелино!

 Чужа жінка як ягідка!
 Як вишневий цвіт!
 А ти ж мені, шабелино, зав’язала світ!

 Візьму ж тебе, шабелино,
 Та й за гострий край!
 Пущу ж тебе, шабелино, в глибокий Дунай!

 Шабелино! Шабелино! Шабелино!

 Плавай, плавай, шабелино!
 Вчися плавати!
 А я піду молоденьку жінку шукати!

 А як собі молоденьку
 Жіночку знайду!
 То я ж тебе, шабелино, на гак зачеплю!

 Шабелино! Шабелино! Шабелино!
 Шабелино!