Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
    Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
    Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
    Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

    Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
    І покажем, що ми, браття, козацького роду.

    Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
    В ріднім краю панувати не дамо нікому;
    Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
    Ще у нашій Україні доленька наспіє.

    Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
    І покажем, що ми, браття, козацького роду.

    А завзяття, праця щира свого ще докаже,
    Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
    За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
    України слава стане поміж ворогами.

    Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
    І покажем, що ми, браття, козацького роду.

    слова — П. Чубинський (виправлені Вербицьким)
    музика — М.Вербицький