Ой, піду я лугом, лугом-долиною,
Чи не зустрінуся з рідною сестрою.

Ой там моя сестра пшениченьку жала.
Сказав її «здрастуй», вона й промовчала.

Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая, 
Чи привикла, сестро, без роду самая?

Ой, хоть не привикла, мушу привикати,
Коли породила безталанна мати.

Сестро ж моя, сестро, чого смутна стала?
Чи синів женила, чи дочок давала?

Синів не женила, дочок не давала,
За дрібними слізьми брата не впізнала.