моя ВП, моя вечірня Полтава (исполнитель: san4ito/de Joker)
Дім. Так мало літер, так багато смислу, І лиш словник може про велике стисло. Кажуть на чужині не вистачає кисню, Доброго вечора тобі, моє рідне місто. Це я, твій син, вертаюся додому, Звичним шляхом з роботи, де турботи і втома. Залишу їх позаду, як мінімум до завтра, Зайвий раз хвилюватися наврядчи варто. Тягнуть наче магнітом ці вулиці і люди, В них сила є, тут мало бруду. Все як в старі часи, досі не люблю зміни, І як би не пручався - тримають цупко стіни. Манять когось столиці, кажуть великі гроші, Мені ж духовне ближче, а не розкоші. Нітрохи не шкодую що далекий від перегонів, Щастя не в тому, і справа зовсім не в кордоні. Батьків не обирають, Батьківщину теж, Дихати важко у мережі тих веж. Хтось любить галас, хмарочоси і пил, Та зовсім інше додає мені сил. Моя ВП, моя вечірня Полтава, Така вродлива, така ласкава. Тиха і чиста, кохана, величава, Моя ВП, моя вечірня Полтава. На перший погляд просто цегла залита бетоном, Коробку цю на сто осель я називаю домом. Фортеця - мій спокій, відпочива душа, Хоча дорога час від часу і спокуша. Та де б не був, усе якесь не те, Чуже - далеке від серця, своє ж святе. І навіть дихається тут набагато легше, Це місто завжди було і залишиться першим. 0532, я з тих для кого це не просто цифри, Місце на мапі де народились мої рими. Тут звела доля з двох сторін моїх батьків, Водила їх під світлом вечірніх ліхтарів. І я прикутий до районів, мабуть назавжди, Школа в голові, в пам'яті - Сади. Стежки ці пам'ятають падіння і злети Перші кроки, а з ними і перші куплети. san4ito/de Joker - Дім [ВП]. Двадцять на шосту [2013]