Приспів:
Човен мій!.. Воля!
Човен мій!.. Доля!
Човен мій!.. Воля! (весь куплет – 2)

Мій човен висока хвиля кидає,
Вітер рве і все ламає,
Мої вуста шепочуть: "Не треба",
В молитві здіймаю руки до неба.
Я сам серед хмар грозових,
Мій човен у вихорі шквалів сліпих,
Від холоду зводить руки,
У небі чайки – моря круки.

Відчай у серце крадеться,
Точить мужність, мужність рветься,
Вуста печуть від солі,
Так обоє ниють від болі.
До чого плач, скигління,
Помилуй, Боже, дай прозріння,
Човен виведи на тиху воду
І втихомир негоду.

Приспів

Знову сон мені цей сниться,
Ніби я бездомна чайка-птиця,
Пошли мені тишу, о щастя зоре,
Та мариться вітер і море.
Доле моя, мій човен самотній,
Десятки очей і сотні,
Кидають мене у моря безодню,
Але я сильніший сьогодні.

Приспів

Я не буду назавжди ставати коритись,
Буде мій човен по морю носитись,
Минаючи пристань брехні,
Нехай тривожні мої дні.
Тривоги в обіймах ночей,
І погляд ворожих недобрих очей,
Та й хай безпритульною є моя доля,
Але це воля!

Приспів (2)