В котрий раз розбите все і здається, 
Що все втратило сенс, все розбите, минуле.
Тліє любов, мов дешевий недопалок,
Стає зрадою, висмоктує щастя.
Я стаю частиною того, що ненавиджу.
Стаю краплиною чаші без дна.
Не залишай мене, мене залиши;
Бути, не бути. Дай сили забути.

Я все-таки вирвусь, залишусь із любов’ю
І потече стрімкою рікою
               (2р.)

Приспів:
Я! скажу ці слова,
Я! зроблю цей постріл,
Якщо любов справжня,
Якщо назовсім.

Шляхи знов не співпали, по різні боки барикади.
Не вистачило сили стати більше, ніж захоплення.
Мов лезом ріжуться останні єднання,
Все прекрасне і чисте летить шкереберть.
Відчай кусає скаженою собакою.
Лайки й свари виростають з не прощення.
Надію краде лукавий,
Нещасне й розбите, мов хлоп’я у канаві.

Та доки, хоч трохи любов живе,
Та доки, хоч трохи любов існує.
            (2р.)

Приспів.

Не перестає, все прощає,
все покриває, всьому вірить, 
в усе вірить, усього сподівається, 
все терпить!
                       Любов!