Я запрошу тебе

Я запрошу тебе не на каву,а на зірки.
На вечір удвох десь у закутку темної вулиці,
З присмаком спогадів безпощадно-п'янких,
Що стали б сюжетом для фільмів Кустуриці.

Я запрошу тебе без віз,без всяких білетів
За кордон свого тіла,в театр тіней.
Зачитаю тобі іноземних поетів,
Про вічну любов,що вмирає на другий день.

Я запрошу тебе десь,скажімо,на сьому.
В самісіньке серце,приходь саме туди.
Роздягайся скоріш,почувайся як вдома
І вже ніколи,нікуди від мене не йди!

© Нонна Беллис