Як ішов я з Дебречина додому,
 Зайшла мені чорна кура дорогу.
 Іди-іди, чорна кура, додому,
 Не заважай, не заважай по дорозі нікому.

 Як ішов я з Дебречина до Хусту,
 Знайшов лем я вишиваную хустку.
 Ой чи мила чи немила ю шила,
 Лем би она, лем би она вишиваною била.

 Як ішли ми з Борцийова додому,
 Про той вечір не розкажем нікому.
 Так ня мила притискала до себе,
 Чи любиш мя, чи візьмеш мя, бо я млію без тебе.