безмір твоєї відваги та світлості
безмір глибоких твоїх очей
поки між нами спокусливі відстані
поки між нами щось ніжно пече
я доторкаю тебе лише подумки
голову нишком кладу на плече
день догорає і йде в свою схованку
ніч поміж нами повільно тече.
поки волосся ще пахне тобою
речі нагадують, як тебе звати
я засинатиму завжди десь поряд
навіть, якщо ти не будеш знати.

© Ірина Мороз