Місяць зійшов над селом знов,
Пахне акація біла.
Зорі ясні світять мені
Тільки тебе нема моя мила.

В Києві ти гонеш понти,
Вчиш там якісь партитури.
Мрія твоя вища ніж я, 
Ну для чого тобі той університет культури?

А ти в Києві, а я в Козинцях
І твоя любов мені лиш сниться,
І мені без тебе важко спиться
Бо ти Києві, а я в Козинцях.

А ти в Києві, а я в Козинцях,
Тут село маленьке, там столиця 
Ось така між нами є різниця,
Бо ти Києві, а я в Козинцях

Майже що дня твоє імя
Сапою пишу на полі.
Та все дарма тебе нема
В Києві ти, на Подолі.