Раз над’їхав козак з міста, 
Під коником камінь тріснув, да раз, два! 
Під коником камінь тріснув, да раз, два!

Під коником камінь тріснув, 
До серденька кріс притиснув, да раз, два! 
До серденька кріс притиснув, да раз, два!

Кріс притиснув до серденька, 
Закувала зозуленька, да раз, два! 
Закувала зозуленька, да раз, два!

- Не куй, не куй, зозуленько, 
Хай щебече соловейко, да раз, два! 
Хай щебече соловейко, да раз, два!

Соловейку, рідний брате, 
Виклич мене двічі з хати, да раз, два! 
Виклич мене двічі з хати, да раз, два!

Виклич мене двічі з хати: 
Щось я маю ї питати, да раз, два! 
Щось я маю ї питати, да раз, два!

Щось я маю ї питати: 
Чи не била вчора мати, да раз, два! 
Чи не била вчора мати, да раз, два!

Чи не била, не карала, 
Що з козаком розмовляла, да раз, два! 
Що з козаком розмовляла, да раз, два!