Колись казала ти, що то дрібниці,
Що пройде згодом клята та любов.
Та подивись же на мої зіниці,
Де замість сліз тече гаряча кров.

Це є- любов, це є- страждання,
Це є ціна за щирість почуттів.
І ті всі муки та зітхання,
Сильніші ніж мільйони слів.

Але залишилось бажання,
І знов побачивши тебе,
Я всеж таки несу кохання,
Хоч не турбує це тебе.

І ти пройдеш, не обернувшись,
І не побачиш моїх сліз.
Тобі не боляче... Зітхнувши,
Тебе згадати буду скрізь