Мені кожний день тебе було потрібно бачити:
Чути твій голос, чути твій запах.
І я не уявляв що може буте інакше...
Не чути твій голос, не чути твій запах

Я не тримав тебе і в цьому є моя провина,
Але я не розумію в чом я винен.
Я є такий як є, і в чьому є суть
Ми однаково різні. Мабуть...

Приспів:

Ти найяскравіша,
Тоді коли тобі пишуть
Пісні, але ти звикаеш
Так швидко до них, 
Ніби це пустослів.

Я найяскравіша,
Тоді коли мені пишуть
Пісні, але я звикаю
Так швидко до них, 
Ніби це пустослів.

Ти граєшся з вогнем, але в тебе є вогнегасник,
І я не розумію як потрапив в пастку
Я маю згадку,
Чому саме я повинен бути твоєю лялкою?

Я пою, я граю, я палаю,
В твоєму пломені потопаю
Потрібно рятуватися, потрібно вибиратися
Від тебе. Від тебе? Та ну?!

Приспів

Майже сотня пісень і півсотні віршів,
Майже були з тобою, не зважали на всіх них.
Я читав тобі їх, ти мене обіймала,
Я говорив що кохаю, але ти все це знала.

Мої думки та пісні, мої згадки, бажання,
Ти дарувала себе мені, я віддавав коханням
Ми мали бути разом, або хоча б поруч,
Але я не можу так далі. Ти мене пробач.

Ти обираеш захід, я обираю південь
Мій місяць лютий, твій місяц липень.
Я відчинив себе тобі, відкрив свої секрети.
Ми маємо бути далеко: ти від мене, я від тебе. 

Я маю йти. Так буде ліпше.
Я збережу в душі, твої пісні і вірші.
Може хтось інший, колись тобі напише,
Бувай моя малеча, бувай найяскравіша.