Діло було в сорок первому році
мені було тоді тринадцять років.

  Виходю,бля нахуй,з хати
Дивлю на город,блядь-німців куча,повно-повно блядь
Я ж,блядь,взуваю,нахуй,свої кирзові чоботи,
шнурки-пиздилиньк,завязав на три банти,блядь!

Біжу,нахуй.
Стріляють бляядь!
Снігу по коліна,кукуруза,блядь,в мене така зелена ахуєнна була,а вони її вирвали нахуй з коріннями,блядь,підараси йобані!
Та то хуйня!

Я ж,блядь,одбивався-одбивався,та й думаю,ну його нахуй!Сьєбався за коньом,беру коня,блядь,сідаю на нього.
В мене ножик маленький є,сів на коня та й їду.
Махав тим ножом,махав...Не повезло!
Єбанув-коньові голову відрубав!
Зліз нахуй з того коня.Бачу-пізда!Повзе один нахуй,на мене прямо!
Я йому тіки каску на очі пиздилиньк!Ховфана як дав...ну пизда карочє...очі повистрелювали,каску погнуло,руки-ноги повідривало...
Шо робити?!

Тут ше толпа вилазе,нахуй...Я тіки гля,блядь,пулімьот з кармана достав,два патрона,блядь,з рюкзака-пиздик,і та-та-та-та-та як начав,минут двадцять строчив тамо,блядь.....

Ну всьо...отак...