А ми автостопом поїдем собі
В омріяні в книгах чудесні краї,
Де люди приємні, такі як і ми,
Від горя розумні, від щастя дурні!

Вези нас, шофере, до Чорних морів,
До Карпат зелених,повних туманів,
Вези нас на Захід,а можна на Схід,
Але по дорозі не скинь нас під лід...

Вези без зупинок нас в дальнюю даль,
Туди, де не знайде ні сум, ні печаль,
Туди, де пробачать старі нам гріхи,
Де формула щастя в людей у крові!

Вези нас ,шофере, до кращих часів,
Там , де краєвиди із радісних снів,
Джерела натхнення не висохли ще,
Але за кермом нам, дивись ,не засни!

Вези нас , шофере, де місце не всім,
Там де не відомі 7 смертних гріхів,
Джерела натхнення не висохли ще,
Рулюй віртуозно, - нещастя об"їдь!

Не ставай ніде селами темними, містами дикими,
Шлях нам простели морською піною, п"янкими  квітами,
Не ставай ніде потворам жадібним з (гидкими пиками), 
Темряву порви  своїми фарами, серця ударами
                                               ( нас пробуди)...