Ой, у лесе на дубочку

Ой, у лесе й на дубочку
Колыхала дзеўчынонька сына й дочку.

Колыхала дый плакала:
– Ці я ў цебе й, моя мамко, не гуляла?

Хоць гуляла, ні доросла,
Посадзіла каліноньку, й она всох(ы)ла.

Ой ты, мамко моя родна,
Поколушы мое дзеткі, будзе ж доб(ы)рэ.

– Ой, не буду колыхаці,
Не трэ було з двореніном ночоваці.

Бо й дворонін позна ходзіць,
Он жэ цебе молодую с ума сводзіць.

Сов’ёў с ума, сев на коня:
– Оставайса, дзеўчынонько, цепер сама.

– Не сама я й осталаса,
Як у лузе калінон(і)ка росцвіласа.

Росцвіласа цветочкамі,
Й осталаса дзеўчынонька з дзеточкамі.

Лесавая, в. Семурадцы, Жыткавіцкі раён