Заснули мальви бiля хати,
Їх мiсяць вийшов колихати;
I тiльки мати не засне,
Мати не засне, жде вона мене.

I тiльки мати не засне,
Мати не засне, жде вона мене.

Ой, мамо рiдна, ти мене не жди,
Менi в наш дiм нiколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
I кров'ю зацвiла!

Не плачте ж, мамо, ви ж бо не одна -
Багато мальв насiяла вiйна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."

У матерiв є любi дiти,
А у моєї - тiльки квiти.
Самотнi мальви пiд вiкном,
Мальви пiд вiкном заснули вже давно.

Самотнi мальви пiд вiкном,
Мальви пiд вiкном заснули вже давно.

Як зiйде сонце - вийди на порiг,
I люди вклоняться тобi до нiг.
Пройдися полем - мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук!

Життя, як пiсня, що не вiдзвенить,
Я в мальвах знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести -
Прости, прости, прости, прости...