Закінчується осені холодний, сірий день.
Дивлюсь я у вікно, в далеке й темне небо.
Хрипить стареньке радіо, шматки сумних пісень.
Мені на самоті побути зараз треба.

І в непорушній цій, небесній далині
Я бачу ключ птахів, які тепла шукають
Вони лишають ці холодні, довгі дні
І з болем все що рідне покидають

пр-в

В моменти ці, щось прокидається в мені
В моменти ці, не маю я спокою
Мені також набридли дні сумні
Кричу птахам : "Візьміть мене з собою!"

Я також хочу зараз до тепла
Бо серце у грудях покрила крига
Мене так просто уб*є довга зима
Моя душа чекає на відлигу

Але птахи мене з собою не візьмуть
Залишать тут де не почути сміху
І знов прокинеться у мені лють
Що я приречений носити в грудях кригу